Проблема енергозбереження актуальна для всього світу: можна сказати, що розробка і впровадження нових енергозберігаючих технологій – це завдання № 1 в XXI столітті. Якщо ж говорити про Україну, то сказати, що це актуальне питання – це нічого не сказати. Протягом минулого року ціна на газ для населення зросла більш ніж на 50%, тому впровадження енергозберігаючих технологій обов’язково для тих, хто хоче вижити. Чи розуміють це якщо не все, то багато. І тут вже не обійдешся покупкою енергозберігаючих лампочок і установкою пластикових вікон – це далеко не все, що можна зробити для більш економного витрачання енергії. Не всі знають, що існує ціла індустрія, що працює в даному напрямку. Так, наприклад, ми почали будувати енергоефективні будинки в Україні ще в 2008 році, і за цей час тільки нашою компанією побудовано більше 80 об’єктів.
Використання СИП-панельної технології будівництва призводить до 40% економії палива і 30% економії електроенергії, при цьому будівництво такого будинку обходиться досить недорого, а термін будівництва від одного до трьох місяців. Виходячи тільки з цих фактів, можна сміливо стверджувати, що енергозберігаючі технології для будинку в недалекому майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого побуту.
Забудовники багатоквартирних будинків в останні роки точково застосовують енергоефективні технології в реалізації проектів. Саме точково: роблячи утеплений фасад в будинку, ставлять найдешевші вікна, не передбачають лічильники тепла на кожну квартиру, не враховують умови енергоефективності в архітектурі (тамбури, розташування будинку щодо сторін світла і т. Д.). І це при тому, що в світі існує ряд стандартів, які диктують умови проектування і реалізації будівельних об’єктів з точки зору еннергоеффектівності і екологічності. Одним з таких стандартів є LEED – добровільна система сертифікації будівель, що належать до зеленому будівництву, розроблена в 1998 році «Американським радою з зеленим будівлям». Це система оцінки енергоефективності та екологічності проектів сталого розвитку.
Проектування енергоефективних будинків – дуже складний процес, в ході якого необхідно враховувати взаємодію безлічі часом суперечливих факторів. А при їх зведенні особливо важливо не допустити навіть самого незначного відхилення від технологій будівництва. Ціна помилок велика, і вони, на жаль, трапляються. Практика потребує строго визначених правилах проектування, типових технічних і проектних рішеннях, в тому числі для інженерних систем.
Велику роль в економії ресурсів при експлуатації будинку грає його правильна орієнтованість на ділянці, а також вірне розташування кімнат. Наприклад, проектуючи планування кімнат зі зверненням багатьох вікон на північ, ми позбавляємо себе доступу денного світла і тепла в приміщеннях, де проводимо більшу частину часу. Так що крім інженерних фахівців для будівництва енергозберігаючого будинку рекомендується залучати професійних команд здатну повністю реалізувати проект.
В області енергозбереження є і свої пріоритетні напрямки. З огляду на постійне зростання тарифів на комунальні послуги, основним напрямком можна вважати будівництво енергоефективних будинків. Судіть самі, ринок автономних ресурсів недостатньо розвинений і не має чіткої правової бази. Тому найбільш доцільне рішення – це будівництво будинків, які зберігали тепло. Найбільш економічним є будівництво за канадськими технологіями (каркасні та панельно-каркасні будинки). Такі будинки дозволяють суттєво економити кошти на їх експлуатації, так як мають більш високі показники по збереженню постійної температури в порівнянні з класичними технологіями будівництва (наприклад, будинок з СИП панелей дозволяє економити до 60% ресурсів на опаленні в порівнянні з будинком з цегли). Однак будівництво панельно-каркасних будинків тільки набирає обертів в Україні і вважається «нової» технологією, незважаючи на те, що успішно застосовується по всьому світу вже більше 80-ти років.
Основною проблемою впровадження енергозберігаючих технологій є особливості вітчизняного менталітету, зокрема консерватизм і неприйняття нового. Справа в тому, що нестабільна економічна ситуація не дозволяє людям рахувати гроші в довгостроковій економії. Наприклад, якщо грунтовий насос обійдеться в $ 5 000 і дозволить економити $ 30 в місяць, то дуже важко зрозуміти його вигоду. Така ж ситуація і з іншими незалежними енергосистемами – їх ціна рідко гарантує окупність. Зважаючи на це теплозберігаючі будинку є найбільш розвиненою гілкою енергозбереження, оскільки мають конкурентні ціни та висока якість. Безумовно, підтримка держави в такому питанні призвела б до більш інтенсивного розвитку ринку. Однак держава є фактичним монополістом на ринку енергоносіїв, і навряд чи найближчим часом варто очікувати рухів у цьому питанні. Великі ж інвестори найчастіше або не цікавляться питаннями подальшої експлуатації своїх об’єктів, або ж мають компанії, що надають комунальні послуги, і не хочуть втрачати заробіток.
Будь-якого інвестора цікавить не термомодернізація якоїсь будівлі, а гарантований повернення інвестицій і отримання прибутку. Законодавча база України поки таких гарантій не може дати. Державного стимулювання підвищення енергоефективності фактично немає. Ставки по кредитах захмарні, а без пільгових кредитів енергозбереження не набуде широкого застосування. Зараз уряд України намагається знайти джерела енергії, які замінять російський газ. При цьому будь-який енергоаудитора знає, що найдоступніший вид енергії – це енергозбереження!
